Слишком сложно? Тогда запросите консультацию специалиста!
Наша компания занимается тем, что помогает студентам выполнять различные учебные работы на заказ. Вы можете ознакомиться с перечнем выполняемых работ, а так же с их стоимостью на странице с ценами.
ТЕМА 5
ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ ПІДТРИМАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
5.1. Призначення та мета бізнес-інкубаторів
5.2. Послуги та типи бізнес-інкубаторів
Бізнес-інкубатори
З метою підтримання розвитку підприємницьких структур на етапі їх становлення у багатьох країнах створюють бізнес-інкубатори.
Бізнес-інкубатор – це організаційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів.
Бізнес-інкубатори з’явилися наприкінці 50-х років XX ст. у США. Першим був проект одного соціолога, над яким свого часу сміялася Америка. Ідея здавалася не дуже серйозною: соціолог орендував за безцінь нікому не потрібний старий вокзал, поділив його на невеличкі кімнатки, найняв кваліфікованих юриста та економіста і дуже дешево здавав офіси для початківців малого бізнесу. Результати перевершили сподівання. Якщо за звичайних умов із 100 бізнесменів-початківців на ноги зводилося ледве 12, то в цьому бізнес-інкубаторі майже 30% їх успішно перейшло з малого в середній бізнес, а значна кількість успішно заволоділа певною ринковою нішею.
Успіх першого бізнес-інкубатора привернув увагу державних структур, і місцева влада багатьох штатів США почала підтримувати такі ініціативи. Бізнес-інкубатор сприймали як школу для бізнесменів, своєрідний стартовий майданчик для розвитку бізнесу в регіоні. Від кількості малих підприємств у регіоні залежало забезпечення постійною роботою його мешканців. Це впливало і на розмір податків у місцевих бюджетах.
Бізнес-інкубатори набули поширення і в Європі. Вони працюють не тільки у країнах із розвинутою ринковою економікою, а й у Польщі, Чехії, Угорщині, започатковуються в Росії та Україні.
Вони привабливі для бізнесменів- початківців. Річ у тім, що багато людей можуть продукувати цікаві ідеї, але реалізувати їх здатні лише одиниці, оскільки для цього необхідні досвід і спеціальні знання.
Якщо ж існує структура, яка бере на себе виконання специфічних робіт з правового чи економічного забезпечення бізнесу, то успіху можуть досягти навіть ті, хто не має спеціальних знань щодо організації власної справи. Йдеться про бізнес-інкубатори. Вони надають найважливіші ділові послуги, технічну допомогу, допомогу в управлінні, забезпечують спрощений доступ до фінансування.
Послуги та типи бізнес-інкубаторів
До послуг бізнес-інкубаторів відносять:
– оренду площ (офісних, виробничих, лабораторних, конференц-залів);
– технічно-адміністративне обслуговування (пошта, інтернет, телефон, факс, ксерокс, офіс-секретар тощо);
– консультаційні (з бізнес-планування, юридичних, податкових та інших питань);
– економічні (послуги бухгалтера, фінансиста, економіста, маркетолога, менеджера);
– інвестиційні (пошук інвесторів, залучення кредитів, стартове фінансування новостворених компаній, створення кредитних союзів);
– науково-технічні (впровадження нових технологій, ноу-хау, нових продуктів); – навчальні (тренінги, курси перепідготовки, навчання за програмою загального менеджменту й інших економічних дисциплін, необхідних для ведення бізнесу), – презентаційні (виставки, конкурси, конференції); – інформаційні (створення баз даних, передавання нових інформаційних технологій, що можуть використовуватися у бізнесі, інтернет-центри і мережі); – видавничі (видання буклетів, рекламних проспектів, листівок, новітніх методичних розробок тощо); – працевлаштування (пошук роботи, внесення до бази даних професій і вакансій, підготовка резюме, підготовка до співбесіди з роботодавцями тощо).
У процесі організації бізнес-інкубаторів важливим є створення діючої мережі організацій, установ і суб’єктів господарювання різних форм власності, які можуть впливати на економічний розвиток регіону. Об’єднання можна здійснювати по-різному: від пайової участі при створенні бізнес-інкубатора як юридичної особи до участі в консультаційній раді або співробітництві на договірній основі.
Партнерами бізнес-інкубаторів є:
– місцеві органи влади, які можуть сприяти його організації, надати йому статус бізнес-інкубатора забезпечити необхідну підтримку, якщо з’являються бюрократичні перешкоди;
– об’єднання підприємців регіону (союзи, асоціації, фонди), що мають авторитет у підприємницьких колах, впливають на формування економічної політики, і визначають пріоритети та перспективи розвитку регіону;
– банки та інші кредитні установи, що можуть стати джерелом залучення інвестицій для новостворених підприємств через бізнес-інкубатор;
– наукові установи та вищі навчальні заклади, що можуть сприяти залученню нових кадрів підприємців висококваліфікованих фахівців – менеджерів, фінансистів, економістів, інженерів, розробників ноу-хау, технічних і технологічних новацій, а також базові установи для проведення навчання і перепідготовки (тренінгу працівників компанії, для налагодження ділових контактів, обміну досвідом, знаннями, відшукування ніш ринків та інші.
Залежно від мети, особливостей регіону і можливостей організаторів створюються різні типи бізнес-інкубаторів:
1) які підтримують нові, інноваційні види бізнесу;
2) які зорієнтовані на створення нових фірм, компаній;
3) що об’єднують мережу існуючих перспективних фірм різних форм власності;
4) комбіновані бізнес-інкубатори, що спеціалізуються на різних формах діяльності.
Добираючи учасників бізнес-інкубаторів, важливо правильно оцінити складові їх майбутнього успіху: бізнес-ідеї, команди і компанії.
Оцінювання бізнес-ідеї. У його основі – комерційний (підприємницький) підхід до сутності ідеї, який визначається такими критеріями: – попит на товари (послуги), що пропонуються до виробництва (величина абсолютного попиту, можлива частка ринку, ступінь задоволення попиту тощо); – наявність необхідних ресурсів (доступність ресурсів, загальна вартість, величина стартового капіталу); – рівень конкуренції (норма прибутку в області, регіоні; умови входження на ринок, кількість конкурентів); – ступінь інтеграції в структуру регіону (розміщення постачальників і споживачів, географічні умови, національні традиції); – потенціал розвитку бізнес-ідеї (перспективи зростання ринків збуту, тривалість життєвого циклу товару, цінова політика); – кількість і структура новостворених робочих місць порівняно з іншими проектами, рівень оплати праці персоналу, потреба у кадрах високої кваліфікації).
Оцінювання команди. Оцінювання ініціативної групи і кожного ініціатора бізнес-проекту провадиться за такими критеріями: – професійні та ділові якості; – особисті психологічні характеристики; – накопичений досвід; – цілі та прагнення особистості; – універсальність і компетентність команди; – злагодженість у діях команди.
Оцінювання компанії. Здійснюється за такими критеріями: – етап життєвого циклу підприємства (етап становлення); – потенціал зростання (темпи реальні і прогнозні); – досягнуті результати (частка ринку, рівень якості продукції, фінансові показники). Цей критерій важливий у разі залучення до бізнес-інкубатора вже існуючої фірми для підвищення його іміджу і життєздатності. Функціонування бізнес-інкубаторів приносить неабияку користь не тільки тим, хто набуває підприємницького досвіду в їх складі, а й регіону, в якому вони створені. Як правило, тривалість перебування фірми в складі інкубатора обмежується трьома роками. Вважають, що після виходу з бізнес-інкубатора фірма має досягти такого рівня самостійності, який забезпечить їй ефективне функціонування. Збільшення кількості й активності таких підприємницьких структур у регіоні вирішує багато його проблем: зростає кількість робочих місць та зайнятість населення, скорочуються витрати місцевого бюджету, пов’язані з безробіттям; збільшуються надходження в місцевий бюджет, розвивається регіональна інфраструктура, підвищується рівень життя населення тощо. Бізнес-інкубування може розвиватися і як партнерство між великими і малими компаніями у межах технології. Значна частина великих підприємств стикається із труднощами, пов’язаними з неефективністю виробництва і реалізації виробничої продукції. Часто причиною цього є відставання технології, неефективність використання виробничих потужностей, нездатність переорієнтуватися на випуск нової продукції, що пов’язано з великою інертністю великого бізнесу.
