Слишком сложно? Тогда запросите консультацию специалиста!
Наша компания занимается тем, что помогает студентам выполнять различные учебные работы на заказ. Вы можете ознакомиться с перечнем выполняемых работ, а так же с их стоимостью на странице с ценами.
Буржуазна революція – соціальна революція, основними завданнями якої є знищення феодального ладу або його залишків, торування шляхів для поширення приватної власності та економічного й політичного панування буржуазії, утвердження капіталістичного ладу. В залежних і колоніальних країнах метою буржуазної революції є також завоювання національної незалежності. В залежних і колоніальних країнах метою буржуазної революції може бути розв’язання аграрного питання (наприклад, Велика французька революція, революція 1905-1907 рр. в Росії), здобуття національної незалежності (нідерландська революція ХVІ, американська революція ХVІІІ ст.), національне об’єднання (революція в Німеччині та Італії в середині ХІХ ст.), національного визволення від імперіалістичного гноблення (в країнах Азії, Африки, Латинської Америки в ХХ ст.). Серед політичних завдань революцій – ліквідація феодальних монархій, встановлення республіканського ладу, демократизація суспільних відносин. Рушійною силою буржуазної революції була промислова, фінансова й торговельна буржуазія, а її базою – селянство, міські прошарки, зароджуваний пролетаріат.
«Воєнний комунізм»- внутрішня політика радянської влади, запроваджена в роки громадянської війни 1918-1920 рр., спрямована на впровадження прямого керівництва економікою з боку держави. Основні заходи політики «воєнного комунізму»: широка націоналізація промислових підприємств, у тому числі й дрібних; абсолютний централізм економічного й політичного життя; скасування товарно-грошових відносин і цілковита заборона приватної торгівлі; введення продрозкладки й трудової повинності; натуральна заробітна плата та зрівнялівка в розподілі. Після закінчення громадянської війни численні виступи робітників і селян проти політики «воєнного комунізму» продемонстрували її повний крах. У 1921 р. був замінений новою економічною політикою.
Громадянська війна– організована збройна боротьба за державну владу між класами та соціальними групами всередині країни; найгостріша форма соціальної боротьби.
Жовтневий переворот– збройне повалення Тимчасового уряду і прихід до влади більшовиків 25-26 жовтня 1917 р., проголошення встановлення радянської влади, початок ліквідації капіталізму і переходу до соціалізму.
Неп (нова економічна політика)– економічна політика, яка проводилася в радянських республіках в 1921-1929 рр., поворот від політики «воєнного комунізму» до економіки, заснованої на ринкових засадах. Неп був вимушеним кроком для більшовиків, тимчасовим відступом від попередньої політики. Ознака запровадження непу – відродження економіки після громадянської війни, посилення впливу радянської влади на суспільство, яке було дуже незадоволене «воєнним комунізмом». Заходи непу: заміна продрозкладки продподатком; дозвіл на приватну торгівлю та існування дрібних капіталістичних підприємств; існування державного капіталізму у вигляді концесій, оренди дрібних промислових підприємств і землі під суворим наглядом держави; переведення державної промисловості на госпрозрахунок; заміна натуральної заробітної плати грошовою, у залежності від кількості та якості праці; створення державних трестів, пов’язаних з ринком; здійснення фінансової реформи та ін. Неп допоміг відновити зруйноване війною народне господарство.
Тимчасовий уряд– вищий орган влади і управління в Росії з 2 березня по 25 жовтня 1917 р. Виник у дні Лютневої революції після переговорів членів Тимчасового комітету Державної думи і Виконавчого комітету Петроградської ради. Перший склад уряду був сформований з лідерів парламентської опозиції на чолі з князем Г.Львовим. Провідну роль у ньому відігравали лідер партії кадетів П.М.Мілюков і лідер октябристів О.І.Гучков.
Угорська радянська республіка– короткотривалий комуністичний режим, який існував в Угорщині в період з 21 березня до 6 серпня 1919 р. Проіснувала 133 дні (майже чотири місяці). Основною причиною виникнення Угорської Радянської Республіки стала нездатність уряду графа Михая Каройя відродити Угорську державу і організувати соціальне та економічне життя на його території в умовах краху Австро-Угорської імперії після закінчення Першої світової війни.
